Raport z wykopalisk w 2021 r. (j. ukraiński): ДОСЛІДЖЕННЯ ЦИТАДЕЛІ РИМСЬКОГО ЧАСУ В ОЛЬВІЇ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ

 

 

 

 

АРХЕОЛОГIЧНI ДОСЛIДЖЕННЯ В УКРАIНI  2021

 

 
 

 

 

Науковий журнал

Заснований у 2011 р.                                                                                        Щорічник

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Головний редактор

БолтрИК Юрій, кандидат історичних наук Редакційна колегія

БуйсьКИх Алла, член-кореспондент НАН України ГорБАненКо сергій, кандидат історичних наук  ЗАліЗняК леонід, доктор історичних наук, професор іВАКін Всеволод, кандидат історичних наук КулАКоВсьКА лариса, кандидат історичних наук лИтВИненКо роман, доктор історичних наук, професор Моця олександр, член-кореспондент НАН України, професор отрощенКо Віталій, доктор історичних наук, професор ПотєхінА інна, кандидат історичних наук сАПожнИКоВ ігор, доктор історичних наук

сКорИй сергій, доктор історичних наук, професор терПИлоВсьКИй ростислав, докторісторичних наук, професор ФіАлКо олена, доктор історичних наук

ЧАБАй Віктор, член-кореспондент НАН України, проф.

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ * 2022

 

АРХЕОЛОГIЧНI ДОСЛIДЖЕННЯ В УКРАIНI

Науковий журнал сучасних археологічних досліджень

 

 
 

 

 

Видання презентує щорічник, який готує до друку Польовий комітет інституту археології  нАн україни. Містить інформаційні повідомлення про роботу археологічних експедицій по- точного польового сезону.

стане в нагоді науковцям, студентам і всім, хто стежить за розвитком сучасної української археологічної науки.

 

This issue is an almanac prepared for publication by the Field Committee of the Institute of Archeology of the National Academy ofSciences of Ukraine. It contains information about the work of archaeological expeditions during the reporting field season.

It will be useful for scientists, students, and everyone who follows the development of modern Ukrainian archaeological science.

 

 

Засновник та видавець:

інститут археології національної академії наук україни

Свідоцтво про реєстрацію ЗМІ:

ДК № 3991 від 24.02.2011 р.

Адреса редакції:

Польовий комітет іА нАн україни просп. Володимира івасюка, 12,м. Київ 04210

тел. (044) 254-11-37, 254-11-66

факс (044) 418-33-06

e-mail: irkint1981@gmail.com

 

Офіційна сторінка журналу:

сайт «спілка археологів україни» [http://www.vgosau.kiev.ua] — Бібліотека — «Археологічні дослідження в україні» [http://vgosau.kiev.ua/biblioteka/avu-adu]

 

Надруковано за постановою редакційної колегії журналу

 

Усі права застережено. Передрук можливий зі згоди редакції та авторів статей

 

 

Виходить за інформаційної підтримки ВГО «Спілка археологів України»

 

 

В оформленні обкладинки використано фото кургану та скляних римських привізних кубків (фото В. Сидоровича та Я. Онищука). Докладніше див.: я. онищук, В. сидорович, Б. Гринчи- шин, Д. слюсар «Дослідження пам’ятки Карів хііі у басейні Західного Бугу»

ISSN 2709-8222 (print)

ISSN 2709-8230 (online)                                © інститут археології нАн україни, 2022

 

редактори: О. Білинський, О. Каряка, І. Тарасенко; оформлення обкладинки: А. Панікарський; верстка: С. Горбаненко

Підписано до друку 29.12.2022. Формат 60 × 84 1/8. Папір офсетний.

Друк офсетний. Гарнітура Antiqua. обл.-вид. арк. 22,1. ум. друк. арк. 21,23. наклад 100 прим. Зам.

інститут археології національної академії наук україни; 04210, м. Київ, проспект Володимира івасюка, 12; www.iananu.org.ua.

свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачіввидавничої продукції ДК № 6290 від 09.07.2018 р.

тираж видруковано то В «505», 10014, м. житомир, вул. М. Бердичівська, 17А тел.: 073-101-22-33, email:book_druk@i.ua

свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції україни серія ДК № 5609 від 21.09.2017 р.

 

 

А. Буйських, А. Твардецький, М. Новиченкова

 

Дослідження цитаделі римського Часу в Ольвії

 

 

 

 

у межах спільного українсько-польського проєкту, у звітному сезоні було продовже- но дослідження ділянки «р-23» (центральна частина цитаделі ольвії римського часу). роботи виконують співробітники іА нАн україни та інституту археології та етноло- гії національної Академії наук Польщі (ди- ректори проєкту — член-кор. нАн украї- ни, д. і. н. А. Буйських, др. А. твардецький; керівники розкопу к. і. н. М. новиченкова, др. П. яворський).

основні напрями досліджень —  вивчен- ня історичної топографії цитаделі ольвії римського часу, складання загальних планів будівельних горизонтів ольвії римського та пізньоантичного часів, атрибуція, плануваль- на і об’ємна реконструкція споруд,пов’язаних з діяльністю римського гарнізону, реконструк- ція  фортифікації  цитаделі ольвії  іі—ііі ст. н. е., комплексне дослідженняпізньоантично- го шару, об’єктів черняхівської культури.

розкоп «р-23» розташований на полого- му схилі мису (абсолютна висота над рівнем моря за балтійською системою координат 34 м), у південно-східній частині цитаделі, на схід від споруди, інтерпретованої як ка- зарми або преторія римського гарнізону (ді- лянка «л», розкопки р. Ветштейн 1954—1955, 1964—1971 рр.). основним завданням поточ- ного року стало продовження досліджень культурних шарів пізньоантичного часу на ділянці «р-23», відкриття залишків споруд та господарських об’єктів найпізнішого етапу існування ольвії — IV — першої чверті — половини V ст. н. е.

у 2021 р. до загальної площі розкопу «р- 23» у південній його частині з метою де- тального дослідження характеру забудови ділянки у пізньоантичний час широкою площею були додатково прирізані  чоти- ри п’ятиметрові квадрати. Загальна площа ділянки склала 250 м(рис. 1). на новому кв. 270 у південно-західній частині розкопу було знято масивний шар ґрунту потужніс- тю 1,3 м, утвореного при виборці каменю місцевими мешканцями у XVIII—XIX ст. Під цим шаром було виявлено розвал вапняко- вого буту, фрагментів оброблених, частко- во перегорілих вапнякових плит, черепиці. Довжина розвалу — 6,18м, ширина — 1,6 м (захід) — 1,1 м (схід), висота 0,30—0,28 м, з плавним пониженням на схід.

слід зазначити, що на дослідженій у 2017—2018 рр. південно-західній ділянці

 

 

розкопу масивний розвал каміння розміра- ми 9 × 1,8 м, висотою 0,3 м, формували: гуму- сований шар з домішкамивапнякового буту, шматки оброблених, частково перегорілих вапнякових плит, цегла, черепиця, уламки архітектурних елементів з мармуру та вап- няку, облицювальні мармурові та керамічні плитки, тиньк, куски вапнякового розчину. Все це були залишки споруд римської доби в південно-східній частині ольвії. супровод- жуючий матеріал переважно II — середини III ст. н. е. Кам’яні розвали лежать у широт- них напрямках, паралельно один одному. Частина першого у вигляді траншеї виріза- но у щільний забутівці з жовтої глини. тоді як фундамент другого заповнено глинистим шаромтрамбування.

на відкритих південно-східних квадратах розкопу було відкрито комплекс житлових приміщень черняхівської культури, дослід- жені ділянки щільних глинистих трамбу- вань давньої денної поверхні. Додатково на північно-східних квадратах розкопу дослід- жені три ями та одне заглиблення (рис. 1). Кількість знахідок за інвентарним описом — 584 одиниці.

у звітному сезоні в квадратах 271, 272, 251, вперше для ольвії вдалося відкрити єдиний комплекс житлової забудови черняхівської культури зі стінами з каменю. його дослід- жено на широкій площі, комплекс має ви- разну планувальну структуру, фіксується у вигляді розвалів кам’яних кладок (рис. 2). розміри розкритої частини комплексу 7,2 × 4,7 м, загальнаширина стін 0,77 м, на деяких ділянках вона сягає до 0,85 м, висотою 0,33— 0,41 м. Загальний напрямок об’єктів — пів- нічнийсхід—південний захід 1. стіни скла- дені з середнього та крупного буту, у тому числі частково перегорілого, використаного вторинно, черепиці, цегли, прямокутних вапнякових та мармурових плит. найімовір- ніше, для споруд почасти використали буді- вельний матеріал більш раннього періоду. розміри великих плит: 0,44 × 0,39 × 0,22 м та 0,49 × 0,28 × 0,23 м.Комплекс розкрито час- тково, його продовження фіксується у пів- нічному борті кв. 252, 272. Відкрита основна частина комплексу знаходиться під завалом середнього та крупного, частково перегорі-

 

  1. слід зазначити, що подібна орієнтація прита- манна для усіх розкритих архітектурних об’єктів пізньоантичного часу ділянки «р-23».

 

 

 

лого буту, оброблених вапнякових плит, че- репиці у кв. 271 схід, 272 захід. його загальні розміри: 3,7 (північ—захід) × 5,1 м (півзень— схід), висота 0,4—0,45 м. Фундамент усього комплексу було зведено на попередньо під- готовленій площадці, що мала заглиблення відносно рівня давньої денної поверхні. Ді- лянку, обрану для споруди, було звільнено

 

від шару щільного жовтоглинистого трамбу- вання попереднього будівельного періоду. Формуючи під неї прямий кут — упівніч- но-західному секторі було прорізано зону трамбування у вигляді плавної дуги, а в пів- денно-східному — у вигляді хвилястої лінії. у східній частині кв. 252, 272 ділянки трам- бування попереднього періоду збереглися у

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рис. 1. ольвія, ділянка «р-23», ортофотоплан на завершаль- ному етапі розкопок (зйомка  з квадрокоптеру, креслення М. Антос)

 

 

 

 

 

вигляді невеличких острівців. рівень денної поверхні долівки комплексу — нещільне жовтоглинисте трамбування. у північній частині комплексу, вільної від скупчень буту, простежено залишки приміщень 1:

    • Приміщення у кв. 252 (південь—схід) розкритими розмірами 3,35 × 2,7 м. Шири- на кладок — 0,48, 0,97 м. у внутрішньому просторі приміщення зафіксовано відмос- тку підлоги зі стінок амфор з рифленням,

 

  1. у попередні роки на ділянці «р-23» були дослід- жені дві інші споруди. Їх можна співвідносити з спорудами черняхівської культури: це прямокут- ні в плані приміщення, що мали кам’яні стіни, розміром 5,2 × 4,2 м, з залишками прямокутного двоконтурного вогнища з сирцю у його південній частині розмірами 2,2 × 1 м.

інша споруда — округла в плані напівземлянка, яка перетинала приміщення у північній його частині. розміри об’єкта 2,6 × 3,25 м, глибина 0,5 м.Долів- ка напівземлянки рівна, розмірами 1,98 × 1,82 м. у північно-західній частині цієї напівземлянки були виявлені залишки вогнища з двома стовповими ямками у його передній частині. розміри вогни- ща 0,9 × 0,52 м, глибина 0,26—0,28 м, діаметр стов- пових заглиблень 0,08 м та 0,06 м.Конструктивні особливості та площа (близько 9 м2), глибина, на- явність рівної підлоги та облаштування вогнища дозволяють припускати, що об’єкт можна інтер- претувати як напівземлянку, подібною до жител населення черняхівської культури.

 

римського часу, розмірами 1,4 × 1,5 м  (рис. 2: 2).

    • Залишки приміщення у кв. 252 захід з розмірами 3,32 × 1,45 м. Ширина кладок — 0,45, 0,77 м.

інші досліджені об’єкти пізньоантичного часу.

    • Заглиблення 1 розмірами 2,6 × 2,2 м, гли- биною 0,07—0,23 м, заповнення — щільний сірозолистий ґрунт.
    • яма 5 розмірами 1,07 × 1,1 м, глибиною 0,4—0,53 м з двома завалами середнього буту у східній та південній її частинахрозмірами 0,77 × 0,2 м з висотою 0,4 м та 0,53 × 0,14 м з висотою 0,34 м. стінки похилі, які плавно переходять у долівку. розміри нижньої час- тини ями — 0,72 × 0,66 м. Заповнення — пух- кий сірозолистий ґрунт зі вмістом золи, вап- няноїкрихти.
    • яма 6 розмірами 0,68 × 0,72 м, глиби- ною 0,28—0,36 м з завалом середнього буту у східній її частині розмірами 0,7 × 0,4м, тов- щиною 0,3 м. стінки ями похилі, поступово переходять в долівку, розміри якої — 0,36 × 0,4 м. Заповнення — пухкий сірозолистий ґрунт з вмістом попелу, вапняної крихти, у нижній частині — перехід до жовтоглинис- того ґрунту.
    • яма 7 розмірами 1,27 × 1,05 м, глибиною 0,51—0,56 м, з завалом середнього буту у пів-

 

 

 

рис. 3. ольвія, ділянка «р-23»: 1—7, 9—10 — вироби з кераміки та кістки пізньоантичного часу; 8, 11, 12 — ви- роби з металу римської доби (8 — срібна драхма, Каппадокія, цезарея, 204/205 рр.; 11, 12 — бронзові вироби римської провінційної культури — деталь замкового пристрою, медичний інструмент — спатула-зонд) (фото М. Антос)

 

 

нічної її частині розмірами 1,1 × 0,19 м, ви- сотою 0,28 м. Дно — щільне жовтоглинисте трамбування, його розміри 0,73 × 1 м.

      • останець дуже щільного сіроглинисто- го трамбування кв. 252 схід розмірами 3,0 × 0,74—1,38 м, товщиною 8 см, здомішкою по- пелу, вапняної, товченої керамічної крихти, включеннями дрібного та середнього буту розмірами 3—12 × 3—14 × 1—5 см. Має про- довження у східному борті квадрату.
      • останець щільного жовтоглинистого трамбування кв. 271 (південь) розмірами 1,66 × 2,80 м, висотою 0,05—0,12 м, звклю- ченнями уламків кераміки — переважно сті- нок амфор розмірами у середньому 2 × 2 см, пухкого вапняку. трамбування зроблене на рихлому сірозолистому ґрунті з домішками

 

крихт вапняку, мушель, керамічної порох- няви. Має продовження у південному борті квадрату.

  • останець щільного сірозолистого трам- бування кв. 272 (південний схід) розмірами 0,77 × 0,40 м, висотою 0,11 м із вмістом дріб- ного та середнього, частково перегорілого буту розмірами 2—14 × 3,5—15 × 1—6 см. Має продовження у південному та східному бортах квадрату.
  • Ділянка щільного жовтоглинистого трамбування кв. 271 північ, 251 схід розміра- ми 6,9 × 1,5 м.

Знахідки. При зачистці нових квадратів розкопу, у тому числі, кам’яних розвалів комплексу забудови (кв. 271, 272, 252),були знайдені цілі форми та фрагменти сірог-

 

 

 

линяної шерехатої кераміки,  сіролощеного  та ліпного посуду: фрагменти посудин фаз III—V за є. Гороховським, другої чверті IV — першої третини V ст. н. е. (рис. 3: 4) 1, сіро- лощених мисок, глеків, ваз з орнаментом по сирій глині (рис. 3: 5, 6), шерехатих та ліпних горщиків IV — початку V ст. н. е., пізньоан- тичного тарного посуду — профільні части- ни зерновиків з шерехатою поверхнею IV — початку V ст. н. е. (рис. 3: 7) 2.

Амфорна тара пізньоантичного періоду представлена типами Гераклея, типи F дру- гої—третьої чверті IV ст. та E за Д.Шеловим останньої третини IV — першої половини V ст., синопа, тип 100 за і. Зеєст IV—V ст. н. е. (рис. 2: 3), римського часу — Боспору типів 72, 73, 75, 76, 77, 80, 84б II — середини III ст. за і. Зеєст; Гераклеї типів с I, с II, с III за с. Внуковим, типів B, D за Д. Шеловим   I — середини третьої чверті III ст.; сіно- пи, типів  син Iв,  син II,  син III,  син IVб  за с. Внуковим II ст. до н. е. — III ст. н. е.; східного Причорноморья (Колхіди) типів Кх Iс за с. Внуковим; егеїди та східного середземномор’я типів Зеєст 79 Robinson і Зеєст 90.

Червонолаковий посуд ділянки «р-23» ти-

пів Понтийська сигіллата А, форми 1, 4, 31 за Д. журавльовим, I — середини III ст., херсо- неська сигіллата II—IV ст., група Pontic Red Slip Ware, форми 1, 2 за К. Домжальським другої чверті — кінця IV ст., південноафри- канська African Red Slip Ware, форми 50, 67 за Дж. хейсом, IV — першої половини V ст.

Вироби з металу представлені бронзовими та залізними цвяхами, бронзовими стрижня- ми та пластинами. Черняхівська культура презентована бронзовим  язичком  пряжки  з загнутим кінцем та вертикальним зрізом другої чверті IV — першої третини V ст., фази III—V за є. Гороховським (рис. 3: 10). римська провінційна матеріальна культура представлена: бронзовим елементом замко- вого пристрою (рис. 3: 11), двома медичними інструментами (рис. 3: 12), один з них у фраг- менті, частиноюдзеркала, браслетом. інші

 

  1. Визначення типів амфорної тари, червонолако- вого посуду, артефактів черняхівської культури зробив с. Діденко з національного музею історії україни.

 

виробі це: оббиті та обточені керамічні кру- жечки, кам’яна мантачка, частини тарілок, чаш, кубків, глеків з видутого скла I—IV ст., фрагменти віконного скла I—III ст., два шлі- фовані вироби з кістки коня (ковзани? гла- дилки?) (рис. 3: 1) 3, гребінь черняхівської

культури (рис. 3: 9).

Великою є кількість знайдених у 2021 р. монет. так, при дослідженні нових квад-  ратів розкопу «р-23» були знайдені 43 мо- нети чеканки ольвії та риму. усі вони похо- дять з шарів дерену, гумусу — Борисфен В1, 300—275 рр. до н. е.; ольвія, Каракалла, 198—202 рр.; дельфінчик V ст. до н. е.; моне- ти ольвії першої та другої  половини  IV ст. до н. е.; 330—300 рр. до н. е., 260—250 рр. до н. е., другої половини I ст. н. е.; першої чвер- ті II ст. н. е.; монети риму: сестерцій 155— 156 рр.; антонініан, Valerian I, 253—254 рр.; плакований денарій Антонін Пій  (?)  IV ст.  н. е. (?); з шару засипу — п’ять дельфинчиків V ст. до н. е., 15 монет ольвії (другої поло- вини IV ст. до н. е., 330—250 рр. до н. е., пер- шої половини II ст. до н. е., другої половини  I ст. н. е., першої чверті II ст. н. е., дві поганої збереженості, одна з них лита, одна — по- ловина монети), два срібних денарія, рим, Каракалла, 210—213 рр., Юлія Домна, 196— 211 рр.; срібна драхма, Каппадокія, цезарея, 204/205 рр. (рис. 3: 8); з відвалу розкопу «р- 23» дельфінчік V ст. до н. е. та три бронзових монети (одна другої половини I ст. н. е., інші поганої збереженості, у фрагментах).

Відкриті на ділянці «р-23» об’єкти забу- дови пізньоантичного часу, згідно спільних рис, специфіки їх спорудження, супутнім знахідкам слід співвідносити з житловими об’єктами носіїв черняхівської культури. Будівництво у пізньоантичний час на цій ділянці, з огляду на стратиграфічну карти- ну, було активним і мало декілька фаз. це можна простежити за нашаруваннями цього періоду та за характером змін споруд чер- няхівської культури у недовгій відрізок часу (30—50 років).

наступні дослідження допоможуть визна- чити дані щодо дрібної хронології, особли- востей планування об’єктівпізньоантичного часу у південно-східній частині Верхнього міста ольвії.

 

  1. у 2017 р. було виявлено шість розвалів сіроглиня-                                         

 

них зерновиків з шерехатою поверхнею, а один розчавлений зерновик було виявлено вкопаним біля східної стіни приміщення 1, ще один був ви- явлений у 2018 р.

 

  1. Два артефакти з кістки, вірогідно, ковзани, разом з денцем червонолакового глека з перфорацією були знайдені на рівні підлоги одного з при- міщень комплексу забудови, у кв. 252.