Сезон розкопок польської археологічної місії "Ольвія" тривав з 5 липня по 14 серпня. Роботи з розкопок проводилися з 12 липня по 5 серпня, документація - до 13 серпня. За цей час вдалося розширити розкопки на чотири нові квадрати (100 м2) зі східної та південної сторін, поверхня «старого» розкопу була розчищена після трирічної перерви в польових дослідженнях, де додатково три ями були досліджені. Завдяки проведенiй роботі на всіх площах був вiдкритий рівень найпiзнiшого культурного шару гунського часу, відкрито кам’янi розвали стiн частини житлового комплексу, та вже iдентифікувати щонайменше дві кімнати споруд. Першi обьекти, верогiдно, одногo будiвельного комплексу, було виявлено в центральнiй частинi розкопу у попередніх сезонах. Погіршення погоди в останні дні роботи унеможливило повне видалення шару кам’яних розвалiв у цьому сезоні. Тим не менш, вже можна констатувати, що на основі результатів наших попередніх досліджень, простеженощонайменше три фази будівництва на даннiй дiлянцi у пiзньоантичну добу, з кінця 3-го до початку (можливо, навіть до середини) 5-го століття.
Під час розкопок було отримано кілька тисяч знахiдок, з яких відокремлено 187 пам’яток, що мають особливу наукову цінність. Найчисленніші знахідки - це кераміка, далі йдуть вироби з металу, скла та кістки. Серед гончарного посуду привертає увагу кераміка, типова для черняхівської культури; у категорii виробiв з металу цього року слiд вiдзначити понад сорок монет, у тому числі римський сестерцiй, драхма Кесарії Каппадокійської, два римські денарії, одна варварська імітація денарія та антонініан, карбований за правління імператора Валеріана I (253-260). Серед інших категорій пам’яток, привертають увагу знайденi разом парнi ковзани з кісток тварин, хоча їх остаточну ідентифікацію ще потрібно підтвердити (верогiдна також атрибуцiя виробiв як лощил).
Розкоп було законсервовано до наступного польового сезону, його поверхня була плкрита захiсною плiвкою та засипана шаром грунту.
Аналіз результатів, ймовірно, займе ще кілька місяців, але сезон вже можна вважати дуже вдалим через значне розширення наших знань про особливостi забудови Ольвii у останню фазу ii iснування як городища. Усі висновки, зроблені на основі попередніх трьох років досліджень щодо датування (кінець iснування поселення у першій половині V ст.) та культурного походження (черняхівська культура), були підтверджені під час цьогорічних розкопок.
